Львівська «Енергія-Тайм» у чемпіонаті України 2010-2011 років посіла друге місце. У фінальній серії команда Станіслава Гончаренка поступилася івано-франківському «Урагану». Наставник «Енергії-Тайм» проаналізував причини невдачі своєї команди у фінальній серії.

— Станіславе Олександровичу, які головні причини поразки від «Урагану»?

— Небоєкомплектність складу. У команди не було єдиного серця. Третя причина — зрив тренувального процесу через поїздку збірної на спаринги у Бразилію. Тоді впродовж дев'яти днів команда колективно не тренувалася. Четверте — позначилася свіжість Біро Жаде, який півтора матчі не виходив на поле. У першій грі у Львові його вилучили з поля, друге протистояння пропустив, й на вирішальний, третій герць вийшов на майданчик свіжим. Ренантіньо теж першу гру пропустив. Тому у вирішальній зустрічі бразильці «Урагану» були свіжішими, більш націленими на перемогу. На піку вирішення результату позначилося їхнє природне чуття помножене на свіжість і латиноамериканську витривалість.

— Чому у вашої команди не було єдиного серця?

— Дві структури об'єдналися («Енергія» і «Тайм»), процес притирки не завершився. Впродовж п'яти місяців після об'єднання, за моїми підрахунками, 43 дні п’ятьох-шістьох наших гравців не було в розташуванні клубу. Вони разом зі збірною були в Харкові, Польщі, Азербайджані, Бразилії. А 43 дні під час злиття команд — дуже великий термін. Додайте до цього ще вихідні, відновлювальні дні, переїзди в Єнакієве, Севастополь. Загалом вийде, що колектив не тренувався 60 днів. Це велика фора. Потрібно також визнати, що «Тайм» був сильнішою машиною. Про це говорять оглядачі, суперники, глядачі.

Після гри я емоційно сказав, що бразильці виграли чемпіонат України. Так вийшло, що одна людина у фіналі вирішила долю суперечки за «золото». Але за часів «Тайму» в «Шахтарі» було шість бразильців. Тоді «таймівці» обігрували «гірників» із розгромним рахунком. Тобто, коли команда в хорошому стані, має єдине серце, є цілеспрямованою, всередині все налагоджено, тоді бачимо результат. А так сталося, що в цьому сезоні деяких гравців цікавили не тренування, а поїздки в Бразилію, Азербайджан. Коли мене поставили перед фактом відрядження п'ятьох футболістів у Бразилію, я попередив керівництво — для команди це негативне явище і слугуватиме пропорційному зниженню наших шансів на виконання головного завдання. Ще тоді говорив, що у вирішальний момент відсутність підготовчого процесу впродовж дев'яти днів позначиться на наших кондиціях.

— Після вирішальної гри з «Ураганом» ви заявили, що із приходом бразильців програв український міні-футбол. Невже хороші легіонери не підвищують рівень нашого футзалу? Все-таки є на кого рівнятися, у кого вчитися...

— Мої слова неправильно інтерпретували, неправильно зрозуміли, насправді мав на увазі інше: а де ж наші чемпіони, лідери, гравці? Візьміть послідовність цих поразок. В «Енергії-Тайм» є багато збірників України. Якби не особиста причина, у Бразилію поїхав би Денис Овсянніков і якби не травма туди ж поїхав би Олександр Кондратюк. Тобто загалом семеро збірників. На останньому чемпіонаті Європи збірна України не змогла обіграти команду Азербайджану, за яку грає двоє бразильців «Урагану». Ми не перемогли азербайджанців також у спарингу, коли на майданчику були ті самі герої. І в чемпіонаті ми програли тим самим футзалістам. Не закликаю до того, щоби бразильці не грали в чемпіонаті. Річ в іншому. У нас шість членів збірної, а в них лише три бразильці, які не є членами національної команди своєї країни, а виступають за Азербайджан. Це свідчить про теперішній рівень нашого міні-футболу. Раніше «Тайм» обігрував шістьох бразильців «Шахтаря». А нині результат не нашу користь.

— Станіславе Олександровичу, на результат вирішального поєдинку не позначилася перемога в четвертій грі з рахунком 10:3? Можливо, краще було перемогти 10:9 або 4:3, тоді і настрій був би іншим?

— Це вже після виступів усе зрозуміло, а під час матчу штучно стримувати гравців ніхто не може. Ти ж не можеш сказати футболістові: «Сідай, ти більше не повинен забивати». Якщо ви зауважили, в тому протистоянні я випустив на майданчик гравців, в яких було менше ігрової практики — Олександра Бондаря, Задорожного. А такі гравці, як Легчанов, Якунін сіли на лаву запасних і в другому таймі практично не виходили на майданчик. До речі, Максим Павленко та Діма Бондар виступали «на уколах».

— Срібні нагороди — це невдача «Енергії-Тайму»?

— Для мене це не вдача.

— До зустрічі з керівництвом, на якій обговорите результат команди в сезоні, не плануєте подальшої роботи в «Енергії-Тайм»?

— Для себе обмірковую деякі варіанти ротації складу. Але головне — повинен визначитися із президентом клубу щодо перспективи росту, працездатності команди. Для цього є час. Потрібно визнати, що «Енергії-Тайм» потрібне підсилення. Я вже говорив про те, що в команді є люди, нездатні боротися за перше місце. Двобої з «Ураганом» підтвердили мої слова.

Гліб Ваколюк, "Львівська газета"